Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації

Робота ІРЦ під час карантину

Консультації для батьків:

1. "Як організувати логопедичні заняття вдома". Переглянути інформацію

2. "Заняття вдома з розвитку сенсорної інтеграції ". Переглянути інформацію

3. Розвиваємо просторове мислення у дітей віком від 3 до 7+ років. Переглянути інформацію

4. "Підказки, які допоможуть розвивати пам'ять дитини". Переглянути інформацію

5. "Пам'ятка для батьків і вчителів дітей з синдромом дефіциту уваги". Переглянути інформацію

23.04.2020                                

Шановні батьки!

Для закріплення результаті вкорекційно-розвиткової роботи Ваші діти потребують щоденних домашніх занять.

 


Дистанційне навчання "Інклюзивно-ресурсного центру №1 Хустської районної ради"

Відповідно до рекомендацій та нормативних документів Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти,працівники КУ ,,Інклюзивно-ресурсний центр №1 Хустської районної ради Закарпатської області” продовжують працювати в режимі online.

Щодня директором та фахівцями ІРЦ надаєтьсячимала кількість консультацій батькам дітей з особливими потребами, практичним психологам, педагогам, керівникам освітніх закладів району стосовно допомоги в організації дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами, надання рекомендацій щодо проведення корекційно-розвиткових занять online, вправи та завдання для батьків дітей відносно закріплення набутих навиків на заняттях із фахівцями ІРЦ до введення карантину.

Консультування батьків дітей з особливими освітніми потребами фахівцями "Інклюзивно-ресурсного центру №1 Хустської районної ради" вчителем-логопедом Олександрою Рокосовик та практичним психологом Олесею Василинець в режимі online.

Директор КУ «ІРЦ №1 Хустської районної ради

Закарпатської області» 

Людмила БОРИСЕВИЧ

 

   


Положення про дистанційне навчання.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13

Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5b5/ac5/f0c/5b5ac5f0c1858354894747.pdf

Методичні рекомендації для педагогічних працівників
щодо організації навчання учнів з особливими освітніми потребами на період карантину

Дистанційне навчання дає великий простір для творчості вчителя. Активна робота з електронними засобами інформації дозволяє вчителеві крокувати в ногу з часом, удосконалювати свою педагогічну майстерність.

 Створення електронних ресурсів, програмного матеріалу для проведення занять за технологією дистанційного навчання позитивно впливає на процес навчання дітей з особливими освітніми потребами. З метою неперервності освітнього процесу рекомендуємо організувати дистанційне навчання учнів з особливими освітніми потребами.

Рекомендації щодо здійснення дистанційного процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами на період карантину:
– підготовлений вчителем навчальний матеріал розміщується в мережі Інтернет, попередньо домовившись з учнями та їх батьками про місце їх розташування (найзручніше використовувати хмарні технології – розмістити завдання на Google Диску та відкривши доступ до конкретних завдань для конкретної дитини);

-виклад матеріалу здійснюється відповідно до державного стандарту, освітнього рівня здобувачів освіти, а також враховуючи індивідуальні особливості, можливості та потреби учня;
на початку запропонованого матеріалу вчитель зазначає мету заняття, очікувані результати;

-при підборі навчального матеріалу використовуються веб-ресурси, відеоролики, мультимедіа, онлайн-тестування, анімація, власні авторські матеріали тощо.

Рекомендуємо скористатися матеріалами, розміщеними за посиланням https://www.facebook.com/groups/467240564019004/ . Матеріал викладається в яскравій формі, що позитивно впливає на мотивацію навчання;
разом із навчально-пізнавальними готуються завдання практичного спрямування та завдання на перевірку знань;

– не залишаються без уваги вчителя й здоров’я збережувальні вправи, які рекомендується виконувати учню під час роботи вдома над темою уроку;
учень виконує завдання у зручний для нього час. Він самостійно працює над теоретичними питаннями та практичними завданнями, питаннями на рефлексію. Має можливість перевірити отримані знання через систему тестових завдань, оцінити свою роботу з теми уроку та радіти успіху відкриття нового;
учитель слідкує за виконанням завдань учнем, вносить корективи, надає консультації, знаходить нові форми дистанційного викладу навчального матеріалу;

– учитель повинен швидко відповідати на листи та повідомлення про виконання учнем завдань; хвалити за оперативність своїх учнів; встановлювати графік спілкування в режимі on-lіne і чітко його дотримуватися; створювати атмосферу психологічного комфорту, сприятливий настрій, емоційне піднесення.

Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей з порушеннями зору:

– адаптація змісту навчання в залежності від способу сприймання (збільшення шрифту та контрастності, схематизація зображень, використання шрифту Брайля, освітлення тощо);

– зменшення часу зорового навантаження, заміна візуальної інформації тактильною та аудіо інформацією;
використання альтернативного зоровому сприймання (дотикове обстеження, слухове сприймання тощо);

– додаткове стимулювання активності та самостійності учня;
під час пояснення навчального матеріалу необхідно максимально використовувати приклади реального життя та конкретний матеріал, які допоможуть встановити зв’язки між абстрактними поняттями і досвідом дитини;
формувати уявлення, використовуючи реалістичні зображення, реальні моделі, схеми, таблиці та ін.;

– орієнтувати дитину на пошук додаткової інформації про незрозумілі, нові об’єкти;

– плануючи виклад навчального матеріалу, потрібно передбачити, який практичний матеріал може знадобитися дитині під час виконання завдань;
дитина з порушеннями зору може потребувати додаткового пояснення перед початком виконання завдання;

– виклад нового матеріалу слід узгоджувати з наявним досвідом і знаннями дитини;

– тексти для читання, великі за обсягом, дитині може прочитати дорослий чи дати його в аудіо записі, дозволяючи пропустити частину тексту, якщо це не вплине на його розуміння та виконання завдань;
розвивати загальну та дрібну моторику шляхом виконання вправ на розвиток координації, рівноваги, витривалості. Слід пам’ятати, що дитині з порушеннями зору недостатньо продемонструвати виконання вправи чи надати словесну інструкцію, слід виконати рух разом з нею, безпосередньо керуючи рухами тіла чи рук;
для певних завдань, пов’язаних із читанням, записуванням, давати більше часу для їх виконання;

-для позначення текстів для читання варто використати кольорові позначення, обводити текст контуром;

– збільшувати контрастність (жирність) друкованої інформації, міжрядковий інтервал. Чорно-білий або чорно-жовтий контраст забезпечують найкраще зорове сприймання. Добре сприймаються дітьми насичений синій, зелений або фіолетовий колір на світло-жовтому тлі, варто уникати червоного кольору (при певних порушеннях зору цей колір не сприймається);
копії друкованих матеріалів мають бути максимально чіткими;
дитині краще виконувати записи темною чорною ручкою (маркером) замість синьої, в жодному разі не олівцем.

Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху:

- мотивувати дитину до навчальної діяльності за допомогою ситуації успіху, з опорою на досвід та інтереси дитини;

- надавати роз’яснення абстрактним поняттями, пов’язувати їх з досвідом дитини та інше;

- заохочувати незалежність та самостійність дитини;
зважати на миттєвість сприймання значно меншої кількості інформації, порівняно з однолітками без порушень слуху (як на слуховій, так і на зоровій основі);

- чергувати навантаження на слуховий та зоровий аналізатор для зменшення втомлюваності й відволікання;

- надавати час для закінчення однієї навчального дії й переходу до іншої;
надавати час для запам’ятовування та уточнення навчального матеріалу;
використовувати наочність, зокрема фільми та відео із субтитрами;
використовувати покрокові або візуальні інструкції на підкріплення усного мовлення;

- адаптувати/модифікувати процес та результат діяльності відповідно до освітніх потреб дитини;

– використовувати альбоми та таблиці для розвитку мовлення, картки з ілюстраціями словесною та жестовою мовами, дидактичні ігри (малюнки для складання задач, набір текстів тощо.

Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей з порушеннями мовлення

Важлива особливість розвитку мовлення дитини полягає у тому, що вона є складовою когнітивної сфери. Саме тому важливо приділяти увагу формуванню уміння дитини сприймати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати і контролювати себе:

- уважно проаналізувати інструкцію до завдання на предмет наявності складних для сприймання слів (як з точки зору розуміння їх значення, так і з точки зору звукової структури слів, оскільки довгі слова з декількома збігами приголосних є складними для сприймання) і вдосконалити її так, щоб дитина зрозуміла;

- перевірити доступність змісту завдання з огляду на особливості мовлення дитини: наприклад, дитина ще не готова вставити певні слова, які містять «проблемні» звуки у передбачені завданням місця з опорою лише на власні уявлення, тоді завдання вчителя полягає у тому, щоб забезпечити необхідну опору у вигляді надрукованих слів або картинок, які відповідають потрібним для успішного виконання завдання словам);

- визначити прийнятний для дитини обсяг завдання, обрати правильний темп його виконання (наприклад, дати змогу витратити стільки часу, скільки необхідно для правильного виконання завдання):
передбачити необхідні «опори» ( картинки, додатковий друкований матеріал, алгоритм виконання завдань, ( прямі, опосередковані, навідні запитання);

– скорочувати текст для читання; використовувати простіший або альтернативний текст, адаптовані навчальні тексти надруковані великим шрифтом;
навчальні завдання мають бути короткими, зрозумілими за змістом.

Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Під час організації навчальної діяльності дітей з порушеннями опорно-рухового апарату важливого значення має створення таких умов, які б дали змогу опановувати знання з опорою на збережені функції організму дитини.
модифікація змісту навчальних завдань до особливих освітніх потреб дитини, що полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні складного матеріалу;

– використання наочності у процесі навчання. Наочність має бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання об’єктів;

– повторюваність у навчанні. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів повторення для запам’ятовування матеріалу;
позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;
чіткий виклад та уточнення навчального завдання, використовувати розвиваючі ігри тощо;

– заохочення дитини до опису, уточнення виконання нового завдання;
вибору (з боку батьків та дитини) і рекомендації (з боку педагогів) найзручнішого засобу для фіксації навчальної інформації (наприклад, аркуші у клітинку краще використати навіть на уроках української мови);

- передбачення оптимального навантаження письмовими роботами з урахуванням порушень загальної та дрібної моторики пальців рук;
передбачення варіативності письмових робіт – не лише самостійне письмо, а й роздаткові картки з друкованою основою;

- збільшення часу на виконання письмових завдань.
У разі порушень зорово-просторової координації варто використовувати наступні прийоми: спеціально вказати (різні позначення) рядок і місце, де потрібно починати писати, малювати;

- позначати відстань між рядками чи частинами завдання;
під час виконання арифметичних дій у стовпчик можна розфарбувати клітинки олівцем, наприклад, сотні – зеленим, десятки – синім, одиниці – червоним;

– використовувати перфокарти;

– під час читання використовувати спеціальні закладки з прорізами для фіксування слова, словосполучення чи речення;

Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

У дитини спостерігаються низький рівень активності та пізнання; її безпосередні потреби та емоційні прояви не підпорядковуються мисленню, а й, відтак – не усвідомлюються і не контролюються самою дитиною. Часто у дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, можна спостерігати прояви почуттів. Недостатній розвиток мислення, його критичності обмежує можливість дітей аналізувати свою поведінку. Для таких дітей характерні труднощі в соціальній адаптації, формуванні інтересів. У багатьох із них порушується фізичний розвиток, виникають труднощі артикуляції, рухової моторики, порушується нормальний розвиток пізнавальних, психічних процесів, погіршується сприймання, пам’ять, словесно-логічне мислення.
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
Сприймання: поділ складного матеріалу на частини; збільшення часу для усвідомлення завдання; уповільнення темпу викладу матеріалу; використання наочності, активізація знань дітей з метою використання їх власного досвіду; порівняння сприйнятого зі зразком.

Увага: допомога у перевірці правильності виконаних дій; формування навичок самоконтролю; навчання вмінню порівнювати свої роботи зі зразком.
Пам’ять: мінімальна кількість нових термінів, понять на одному уроці; поділ матеріалу на частини; повторення матеріалу; закріплення вивченого матеріалу з опорою на наочність, емоційну пам’ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам’ятовування.

Мислення: зменшення обсягу матеріалу, спрощення інформації для засвоєння; навчання застосовувати знання на практиці; поділ складних тем на частини; поступове формування вміння порівнювати, використовувати план, інструкцію, схеми тощо; формування вмінь виділяти різні аспекти предметів і явищ; вчити міркувати вголос про способи та послідовність виконання завдань.
Інтелектуальна сфера: урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до її можливостей; урізноманітнення методів і прийомів навчання; створення умов, які стимулюватимуть учнів до навчання і запобігати виникненню втоми.

Загальні рекомендації щодо організації навчальної діяльності:
модифікація змісту освіти до особливих освітніх потреб дитини, що полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні складного матеріалу тощо;

– використання наочності у процесі навчання, наочність має бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання об’єктів;

- уповільненість процесу навчання. Надається більше часу для обдумування відповіді та запису;

- повторюваність у навчанні. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів повторення для запам’ятовування матеріалу;
позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;

– в процесі навчання дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, необхідно використовувати спеціальне обладнання, серед якого, зокрема, спеціальні підручники, площинні моделі, об’ємні муляжі, розвиваючі ігри тощо.

Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей з розладами аутистичного спектру

Особливості проявів, рівень здібностей дітей, а також інші характеристики при розладах аутистичного спектру можуть бути у різноманітних комбінаціях, а порушення можуть мати різні ступені тяжкості (від цілковитого занурення у власний світ та відсторонення від оточення до мінімальних аутистичних проявів, таких як: захоплення винятково власними інтересами та значні труднощі під час спілкування, взаємодії з людьми).

 Головна особливість інтелектуального розвитку дітей з розладами аутистичного спектру – це здатність виконувати завдання абстрактного характеру і нездатність виконати завдання аналогічної складності з конкретним змістом.

Визначити перешкоди, які заважають дитині адаптуватися до освітнього процесу. З’ясувати характерні для дитини з аутизмом «бар’єри навчання».
Найважливішим елементом організаційних питань навчання є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Так дитину вчать розуміти зміст розкладу, привчають послідовно виконувати певні завдання. Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.

Візуалізовані правила. Зокрема, правила, що пов’язані з вимогами до учня в закладі освіти. Одні з перших правил, яким треба навчити дитину, – «Стоп», «Спочатку – потім», «Твоя черга – моя черга». При цьому слід враховувати:
– правил має бути не більше п’яти водночас. – Вони мають бути конкретними, простими, однозначними;

– правила мають бути привабливими (можливо, з гумором, у вигляді віршу тощо;

– правила мають бути змінними, враховувати актуальність розвитку конкретних учнів та усього класного колективу.
Надання консультацій і зразків виконання будь-яких завдань, які дитина вважає занадто важкими для себе.

Поступове збільшення кількості завдань, які потрібно виконати.
Використання візуальних засобів, презентацій предметів.
Сприяння соціальному розвитку і розвитку мовлення.

Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей із затримкою психічного розвитку

Затримка психічного розвитку характеризується як межовий стан між нормою та порушенням розвитку дитини, якому властиві негрубі недоліки інтелектуальної та емоційно-вольової сфери, що виявляються у зниженні навчально-пізнавальної діяльності та соціальної адаптації в цілому. Такий стан визначається як порушення темпу психічного розвитку, коли окремі психічні функції (пам’ять, увага, мислення, емоційно-вольова сфера) відстають від усталених психологічних норм даного віку. Якщо по закінченні молодшого шкільного віку залишаються ознаки недорозвитку психічних функцій, то йдеться про конституціональний інфантилізм чи інтелектуальні порушення.
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
Навчальні завдання спрямованні на розвиток всіх видів сприймання, особливо зорового та слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції;

– під час навчання необхідно розвивати працездатність, уміння зосереджувати увагу та цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати;
доцільно розвивати навчальну мотивацію, бажання вчитися, віру дитини у власні можливості;

– розвивати пізнавальну діяльність. Спеціально вчити розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у просторі, застосовувати ці знання практично; виділяти та пояснювати просторові відношення між предметами, використовувати це у практичній діяльності;

- формувати вміння орієнтуватися в сторонах предметів, які знаходяться перед дитиною – визначати орієнтири на аркуші паперу, в альбомі; вміти знаходити верх і низ, правий і лівий бік тощо. Розуміння просторових відношень впливає і на мовленнєвий розвиток дитини;

– формувати вміння працювати за інструкцією, послідовно виконувати завдання. Таку роботу можна проводити під час конструювання, малювання, ліпленням. Виготовлення навіть простих фігурок з пластиліну чи глини потребує узгоджених рухів і актів сприймання, аналізу зразка за різними ознаками та відтворення цих ознак у виробі. Крім того, робота з пластичним матеріалом розвиває дрібні рухи кисті руки, що позитивно впливає і на мовленнєву функцію.

Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:

– з метою запобігання втомлюваності дитини під час освітнього процесу слід змінювати види діяльності, використовувати у процесі викладу матеріалу цікаві факти, приклади, організовувати фізкультхвилинки;
акцентувати увагу на розвиток спостережливості, формуванні навичок і вмінь самостійно оволодівати знаннями та користуватись ними;

 – виявляти прогалини у знаннях з метою їх поступового заповнення, аби не допустити посилення відставання від інших учнів;
стимулювати активність під час занять, підтримувати навіть незначні успіхи;
враховувати труднощі запам’ятовування. У процесі виконання практичних завдань додатково пояснювати навчальний матеріал, надавати можливість виконувати завдання у повільнішому темпі,
ставити додаткові запитання з метою глибшого розкриття змісту завдання, наводити вже відомі дітям приклади;

– використовувати поетапну інструкцію, додавати письмові інструкції до завдання, формувати вміння планувати свою діяльність, словесно звітувати, поступово підвищувати темп роботи дитини;

– адаптувати завдання з урахуванням особливих освітніх потреб дитини. Як правило, для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з ЗПР використовується набір дидактичних ігор з розвитку логіки та творчості, розвиваючі конструктори, різні пірамідки, спеціальні підручники та інтерактивні комп’ютерні програми.


ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства праці та

соціальної політики України
від 4 жовтня 2006 р. N 359 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу

Методичні рекомендації розроблено Міністерством праці та соціальної політики України за участю Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин (м. Луганськ) з метою поліпшення організації праці, підвищення її ефективності, гармонійного поєднання соціально-економічних та особистих інтересів працівників з інтересами роботодавця.

У методичних рекомендаціях викладено умови та порядок запровадження гнучкого режиму робочого часу з урахуванням законодавства.

Методичні рекомендації можуть бути використані підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємствами) незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та господарювання, галузевої належності з метою більш ефективного використання робочого часу та засобів виробництва. В окремих галузях економіки можуть бути розроблені методичні рекомендації з урахуванням специфіки їх функціонування.

1. Загальні положення

1.1 Правовою підставою для встановлення гнучкого режиму робочого часу (далі - ГРРЧ) є стаття 13 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та стаття 7 Закону України "Про колективні договори і угоди", згідно з якими питання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку встановлюються у колективному договорі.

1.2 Гнучкий режим робочого часу (ГРРЧ) — це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів, встановлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.

1.3 Режим ГРРЧ у більшості випадків передбачає підсумований облік робочого часу. В цих умовах обов’язковою вимогою є повне відпрацювання працівником встановленої законодавством кількості робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік  тощо).

1.4 Режим ГРРЧ може бути застосований на підприємствах в різних варіантах щодо початку та закінчення робочого дня, його тривалості, перерви на харчування та відпочинок (вільний від роботи час) залежно від виробничих (нерівномірне завантаження працівників роботою, коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі — не нормований робочий день) та інших умов (робота місцевого транспорту, дитячих дошкільних закладів, шкіл, лікувальних установ та установ побутового обслуговування, значна віддаленість місця проживання від місця роботи тощо).

1.5 Застосування режимів ГРРЧ не тягне змін в нормуванні та оплаті праці працівників, не впливає на порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи (в тому числі і спеціального) та інші трудові права працівників.

1.6 У разі, коли рівень завантаження працівників роботою впродовж робочого дня дозволяє надати їм вільний від роботи час для відпочинку з відсутністю їх у цей час на робочому місці і забезпечити їм нормальну, передбачену законодавством тривалість робочого дня, застосування ГРРЧ доцільне як альтернатива встановленню працівникам ненормованого робочого дня.

2. Порядок запровадження гнучкого режиму робочого часу

2.1 Основні положення ГРРЧ регулюються нормами законодавства, що дозволяє роботодавцю за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації встановлювати у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства:

  • час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) як в цілому для підприємства, так і для окремих категорій працівників або структурних підрозділів (стаття 57 КЗпП);
  • розподіл робочого дня (зміни) на частини (стаття 60 КЗпП);
  • час початку та закінчення перерв для відпочинку і харчування (стаття 66 КЗпП).

При цьому працівникам надається право використовувати час перерви для відпочинку і харчування на свій розсуд з відсутністю в цей час на своєму робочому місці (стаття 66 КЗпП).

2.2 Рішення роботодавця щодо можливості запровадження ГРРЧ узгоджується з виборним органом первинної профспілкової організації або обумовлюється колективним договором.

2.3 Запровадженню ГРРЧ передує роз’яснювальна робота, розв’язання організаційно-технічних та економічних питань, відповідна підготовка персоналу та керівників до сприйняття такого режиму роботи, розробка системи контролю та обліку робочого часу кожного працівника, застосування відповідних технічних засобів, а також узгодження інших питань між роботодавцем та працівниками.

2.4 Не рекомендується застосовувати ГРРЧ на безперервно діючих виробництвах, при багатозмінній організації роботи у разі відсутності вільних робочих місць до початку чи після закінчення зміни, а також в інших випадках, обумовлених специфікою виробництва, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності у чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємстві, години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту та інше), а також коли застосування ГРРЧ несумісне з вимогами щодо безпечних умов праці працівників.

2.5 ГРРЧ може встановлюватись за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і згодом, у разі, коли з будь-яких причин застосування звичайних графіків роботи мало ефективне або перехід на ГРРЧ сприятиме більш ефективному використанню робочого часу, підвищенню ефективності праці, поліпшенню соціально-психологічного мікроклімату в колективі.

2.6 Запровадження ГРРЧ може бути зініційоване також за колективною заявою працівників підприємства або його структурного підрозділу, виборним органом первинної профспілкової організації.

У цьому випадку роботодавець розглядає можливість уведення ГРРЧ і приймає відповідне рішення.

2.7 У разі запровадження ГРРЧ працівники, які переводяться на цей режим праці, повинні бути поінформовані та ознайомлені з терміном, порядком та умовами його застосування не пізніше, як за місяць.

2.8 Переведення працівників на ГРРЧ здійснюється за їх згодою і оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням конкретних термінів і умов його застосування.

2.9 Порядок та умови застосування ГРРЧ обов’язково мають бути визначені у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

3. Організація праці працівників в умовах гнучкого режиму робочого часу

3.1 Організація праці працівників в умовах ГРРЧ передбачає три складові робочого часу, на які може поділятися робочий день (зміна):

  • фіксований час — це час, коли працівник обов’язково повинен бути на робочому місці і виконувати безпосередньо свої виробничі функції;
  • змінний час — це час, коли працівник на свій розсуд може починати та закінчувати свій робочий день (зміну). Це, як правило, одна-дві години перед початком (закінченням) зміни та час перерви на відпочинок і харчування;
  • час перерви на відпочинок і харчування, який може складати від 30 хвилин до двох годин на зміну. Цей час працівник використовує на свій розсуд і може бути відсутнім на робочому місці.

3.2 Робота в умовах ГРРЧ може бути організована за двома основними варіантами:

  • при поденному обліку робочого часу працівник зобов’язаний додержуватися встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення та тривалості перерви на обід;
  • при підсумованому обліку робочого часу працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). В цьому випадку протягом встановленого облікового періоду працівник повинен недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години роботи відпрацювати в інший час, а у разі коли працівником за тиждень (місяць) відпрацьовано понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку.

При цьому тривалість роботи в окремі дні може бути як меншою, так і більшою у порівнянні з тривалістю робочого дня, встановленою правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

3.3 Роботодавець, виходячи з структури робочого дня та встановленого облікового періоду кожного окремого працівника, бригади або структурного підрозділу, які переводяться на ГРРЧ, повинен узгодити їх час роботи з роботою інших працівників, бригад або структурних підрозділів шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви на відпочинок і харчування.

3.4 В умовах ГРРЧ тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу.

3.5 Обов’язковою умовою застосування ГРРЧ є забезпечення обліку відпрацьованого робочого часу та контролю за трудовою дисципліною працюючих в цьому режимі.

3.6 Відсутність працівника на його робочому місці у фіксований час без поважних причин має вважатися порушенням трудової дисципліни.

3.7 Працівники, які порушують трудову дисципліну або інші умови праці, передбачені ГРРЧ, можуть бути позбавлені права користуватися цим режимом із застосуванням до них заходів дисциплінарного стягнення.

3.8 У разі виробничої необхідності роботодавець може тимчасово на термін до одного місяця переводити працівників з ГРРЧ на загальновстановлений на підприємстві режим роботи (частина друга статті 33 КЗпП).

3.9 Під час виконання роботи поза межами підприємства (участь в інших роботах, службове відрядження) ГРРЧ не застосовується. У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.


Міністерство освіти і науки надало рекомендації щодо роботи інклюзивно-ресурсних центрів під час карантину.

 

Про цейдеться в листі МОН до керівників департаментів та управлінь освіти і науки.

У відомстві наголошують, що керівники ІРЦ мають видати наказ про роботу закладів під час карантину: із-запровадженням гнучкого розкладу роботи для усіх працівників, затвердженням заходів щодо виконання працівниками консультативної, методичної, організаційно-педагогічної роботи (наприклад, розроблення індивідуальних планів професійного розвитку).

Під час карантину не проводиться комплексна оцінка для визначення особливих освітніх потреб дитини.

Також у МОН зазначають, що фахівці центрів мають дистанційно надавати психолого-педагогічні та корекційного-розвиткові послуги. Окрім того, спеціалістам радять консультувати батьків (законних представників) дітей з ООП “у телефонному режимі або за допомогою онклайн-ресурсів (мобільних додатків, електронної пошти тощо)”.

Працівники ІРЦ, які не надають дистанційно психолого-педагогічні та корекційного-розвиткові послуги або консультації, мають використовувати робочий час для професійного розвитку.

 


Оголошення

Дорогі діти, шановні батьки та педагоги! Хустський районний інклюзивно-ресурсний центр продовжує роботу із застосуванням дистанційних технологій в умовах карантину.

Міністерство освіти і науки України наддало розяснення щодо роботи інклюзивно-ресурсних центрів в умовах карантину. Нагалошуємо, що проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб, проведення очних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг під час карантину не здійснюється. Надання методичної, консультативної допомоги та психолого-педагогічний супровід дітей, які отримують послуги в Хустському районному ІРЦ здійснюється шляхом використання дистанційних технологій.

Для запису щодо проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб, ви можете скористатись сайтом: https://osv.org.ua/rada/40652034/main/

Або звернутись за телефоном  +380(98)5776002 (Людмила Петрівна Борисевич)

Ми разом працюємо заради розвитку наших дітей!