Відділ освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації

Новини

  Днями до Інклюзивно-ресурсного центру №1 Хустської районної ради Закарпатської області  завітали учні Хустської гімназії-інтернат, які  познайомилися з  основними завданнями, цілями інклюзивно-ресурсних центрів, що діють в Україні, умовами, що створені в ІРЦ, обладнанням, яке придбано з метою проведення корекційно-розвиткових занять із дітьми, які не отримують відповідної допомоги у своїх освітніх закладах.

 Фахівці центру розповіли учням школи про потреби особливих дітей, необхідністю гуманного, толерантного  відношення до них, сприймання їх, як і всіх інших членів  суспільства, надання  їм фахової допомоги. Це надзвичайно актуально тепер, коли випускники шкіл стоять перед вибором майбутньої професії. А професія корекційного педагога наразі є однією із найбільш затребуваних і потрібних. У якості подарунка до обладнання нашого ІРЦ учні придбали тренажер-степер для корекції порушень опорно-рухового апарату. Фахівці центру висловлюють їм щиру подяку за проявлену увагу та надану допомогу.

 11 травня відбувся круглий стіл педагогічних працівників  закладів освіти Хустського району, на якому спільно з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру був обговорений  проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», а також  нову форму Індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

Присутні ретельно вивчили, обговорили вищезгадані документи та визначилися зі своїми зауваженнями та пропозиціями стосовно кожного розділу та пунктів Проекту постанови та Індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами з метою подальшого надання до департаменту науки і освіти Закарпатської облдержадміністрації.

Темою другої частини засідання було «Окреслення вимог щодо використання психологічного інструментарію в освітніх закладах Хустського району». Після обговорення питань даної тематики практичними психологами Гарастей М.В. (Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ст.), Шуста Т.І. (Монастирецький НВК),  Василинець О.М. (Горінчівська ЗОШ І-ІІІ ст.), Алексій Т.М. (Н-Селищенська ЗОШ І-ІІІ ст.), Тодавчич С.О. (Рокосівська ЗОШ І-ІІІ ст.), Кадар М.Ю. (Стеблівська ЗОШ І-ІІІ ст.), Форкош А.М. (Боронявський ЗДО), Русанюк Т.М. (соціальний педагог Нанківської ЗОШ І-ІІІ ст.) спільно були вироблені рекомендації:

1. Практичний психолог освітнього закладу застосовує на практиці загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики.

2. Стежить за поточною методичною літературою з психодіагностики.

3. Має власний банк методик. Використовує лише ті методики, які пройшли експертизу.

4. Відповідає за рішення, прийняті на основі тестування. Попереджає можливі помилки, що допускаються непрофесіоналами, незнайомими з обмеженнями використання того або іншого тесту.

5. Забезпечує необхідний рівень надійності психодіагностичних висновків, за потреби, паралельно застосовуючи стандартизовані методики та метод незалежних експертних оцінок.

6. При підборі методик у батарею (програму обстеження) керується не суб'єктивними перевагами й упередженнями в оцінці методик, а виходить з вимоги максимальної ефективності діагностики – максимум надійності при мінімумі затрат.

7. Забезпечує ретельне дотримання усіх вимог для проведення методик. Підрахунок балів, інтерпретація, прогноз здійснюються відповідно до методичних рекомендацій.

8. Психодіагностику дітей віком до 14 років практичний психолог проводить лише за умови попереднього погодження з батьками.

 

Директор ІРЦ

Л.П. Борисевич

Круглий стіл на тему «Альтернативна комунікація дітей, які з різних причин не можутьопанувати словесне мовлення»

 Учасники круглого столу, серед яких практичні психологи, дефектологи  району, обговорили можливості використання системи альтернативної комунікації з допомогою карток PECS, української жестової мови. Відомо, що до групи дітей з особливими комунікативними потребами відносяться діти зі складними формами дизартрії, моторною та сенсорною алалією, анартрією, інтелектуальною недостатністю, раннім дитячим аутизмом. За прийнятою в логопедії класифікацією, це діти, які мають загальну недорозвиненість мовлення І рівня (Р. Левіна).

Мета даного круглого столу – охарактеризувати існуючі методики навчання альтернативної комунікації дітей з особливими комунікативними потребами та визначити умови їх застосування на рівні життєдіяльності.

   Основними засобами АК є жести і графічні об’єктиДиректор інклюзивно-ресурсного центру Л.Борисевич поділилася з учасниками круглого столу своїм баченням використання жестового мовлення дітьми з ООП. Зокрема говорилося про те, що жести широко використовуються в середовищі людей з порушеннями слуху. Але їх можна використовувати й для роботи з дітьми, які мають особливі комунікативні потреби. При цьому спочатку максимально використовуються прості жести, доступні для розуміння без спеціальної підготовки. Поступово дитина засвоює жести, необхідні їй у повсякденному житті: «Хочу ...», «Дай ...», «Підемо туди» тощо. Розширюється жестовий словник дитини за мірою зростання її потреб у спілкуванні. Переваги використання жестів полягають в тому, що для цього не потрібно додаткового обладнання. Недоліками можна вважати незрозумілість багатьох «штучних» жестів (маються на увазі жести мови глухих) для сторонніх осіб та відсутність системи підготовки педагогів для такої роботи з дітьми.

Для формування комунікативних навиків та навиків соціальної взаємодії широко використовуються графічні об'єкти, фотографії, картинки, піктограми, символи, картки з літерами або словами. Для маленької дитини найбільш наочними та інформативними є фотографії.Фахівцями  ІРЦ О.Василинець, О.Рокосовик в роботі з дітьми з РАС використовуються картинки PECS, елементи методики терапії - TEACCH, АВА –  терапії.

 

На базі Всеукраїнської громадської організації «Наукове товариство інвалідів» Інститут соціальної політики» 20-21 травня 2019 року у місті Київ і проводився Всеукраїнський навчально-практичний семінар. У заході, який був присвячений темі: "Методи ранньої реабілітації та раннього розвитку дитини з порушеннями психофізичного розвитку" прийняла активну участь і директор Інклюзивно-ресурсного центру №1 Хустської районної ради Закарпатської області Людмила Борисевич.

Протягом першого дня роботи семінару ерготерапевт Міжнародного благодійного фонду «Місія в Україну» (місто Житомир), секретар Українського товариства ерготерапевтів Каландарішвілі Зіта Вахтангівна на прикладі своєї діяльності у формі доповіді-презентації з елементами тренінгу та практичними рекомендаціями доводила до учасників важливість ранньої реабілітації дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Ключовими  аспектами цієї роботи є:

1. важливість своєчасного виявлення  порушень психофізичного розвитку на ранніх етапах;

2. раннє втручання – важливий аспект в реабілітації дітей;

3. як допомогти дитині подолати труднощі під час взаємодії із дорослими;

4. роль ерготерапевта у покращенні якості життя родини дитини з порушеннями психофізичного розвитку.

"Як краще зрозуміти свою дитину та підготуватися до спільної дороги довжиною в життя? Застосування жестової мови у критичний період розвитку мови глухих малюків."Про це йшлося у доповіді-презентації доктора педагогічних наук, професора, головного наукового співробітника відділу навчання жестової мови Інституту спеціальної педагогіки й психології НАПН України імені Миколи Ярмаченка Кульбіди Світлани Вікторівни.

Ключові аспекти:

 1. особливості критичного періоду розвитку мовлення, особливості перебігу у глухих дітей;

 2. шляхи запобігання мовної депривації глухої дитини раннього віку;

 3. роль візуально-рухового каналу у розвитку мовлення, когнітивних процесів, емоційності, поведінкових процесів взаємодії;

 4. розвінчання хибних уявлень щодо застосування жестової мови;

 5. добір дидактичних ресурсів для розвитку мовлення (на прикладі посібників «Українська жестова абетка» і «Граємося і навчаємося»);

6. зразки роботи наставника і глухої дитини щодо розвитку понять у двох мовах — жестової і словесної.

З боку, альтернативна комунікація, однією з яких є і жестове мовлення, може виглядати просто - жести, предметні та графічні символи, комунікативні пристрої, але коли стикаєшся з цим на практиці та починаєш проводити заняття з дитиною, яка має особливі потреби, то постійно натикаєшся на якесь "підводне каміння", і саме цей тренінг наочно показав, як можна уникнути складнощів під час занять, а також який курс потрібно тримати, щоб досягти бажаного результату.

 Дуже важливо у роботі корекційного педагога налаштувати батьків на те, що їх дитина зможе спілкуватися. Більшість батьків чомусь боїться альтернативної комунікації, аргументуючи це тим, що вона негативно позначиться на дитині, але хвилюватися з цього приваду не варто. Альтернативна комунікація, перш за все, - це комунікація, і якщо дитина не спроможна оволодіти вербальним (розмовним) мовленням, тоді єдиним виходом, щоб бути почутою, для неї є мовлення альтернативне. У наших відносинах з батьками повинна бути міцна довіра. Важливо відчувати відповідальність за процес разом. Разом радіти успіхам дитини, разом переживати за неї та разом давати їй те, що їй так необхідно - можливість спілкуватися, не припиняючи цієї роботи за стінами корекційно - розвиткових закладів.

 Озвучене лише маленька частина великого масиву інформації, яку отримали на семінарі - тренінгу. Скажемо одне - ми задоволені.

 Учасники заходу отримали необхідний багаж знань та свій заповітний сертифікат.

 

Директор ІРЦ №1 Хустської РДА  

Людмила Борисевич.


   

   

Тренінг "Твоє життя - твій вибір"

 11 квітня 2019 року працівники психологічної служби Кошелівської ЗОШ I-III ступенів Максим Марина Іванівна та Чопей Світлана Миронівна поділилися з колегами - практичними психологами освітніх закладів Хустського району та Інклюзивно-ресурсного центру №1 Хустської районної ради своїм досвідом у системі профорієнтаційної роботи.

 За традицією, зустріч розпочалась з вітального слова директора школи Грицик Марії Миколаївни, яка зробила екскурс в історію школи, розповіла про надбання, плани на майбутнє.

 Кожен такий семінар, це чудова можливість професійного зросту, спілкування з колегами і зустрічей з друзями. Програма семінару була об'ємною і змістовною.

 З учнями старших класів та спільно з колегами-практичними психологами був проведений тренінг на тему "Твоє життя - твій вибір". Протягом тренінгу фахівці Максим М.І. та Чопей С.М. показали напрацьований досвід тренінгової роботи, вміння створити в групі атмосферу емпатії, щирості, саморозкриття, теплі взаємини між членами групи і ведучим.

 Змістовно пройшов і виховний захід "Вибір професії - важлива подія в житті людини". Директор Інклюзивно-ресурсного центру №1 Хустської районної ради Борисевич Л.П. підкреслила актуальність даної тематики. Проблема вибору професії є життєво необхідною для майбутньої діяльності кожної молодої людини, зокрема і для дітей з обмеженими можливостями. Дитині з особливими потребами вкрай важко самостійно вибрати майбутню професію, тому на допомогу їй повинні прийти і фахівці - педагоги, лікарі - реабілітологи. Проведення профорієнтаційної роботи в рази вище і потрібніше в порівнянні з їхніми однолітками, які не мають проблем зі здоров'ям.

 Учасники семінару - тренінгу висловили вдячність працівникам шкільної психологічної служби за якісно проведену роботу, дирекції школи за активну участь у організації та проведенні заходу, за приділений час, надану гостинність.