Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації

Творча майстерня, або як вчителі-філологи інновації опановували

Тисячі професій народжуються і вмирають. Але живуть і до цього часу найдавніші з них — хлібороб, будівельник, лікар, учитель. Та й серед цих вічних професій учительська посідає особливе місце: вона — початок усіх професіий. Змінюються умови й засоби виховання, та незмінним залишається головне призначення вчителя — навчити людину бути Людиною. Саме таким принципом керуються і наші колеги, виховуючи кожне покоління учнів по-особливому.

29 жовтня вчителі української мови та літератури провели зустріч із елементами новизни: формат - два заклади освіти разом представляли свій доробок, паралельні завдання колегам, zoom платформа. Колеги мали можливість доторкнутися до творчих витоків педагогів Золотарівської та Рокосівської ЗОШ, ближче познайомитися із креативними особистостями, які наполегливо, крок за кроком упроваджують інновації в навчально-виховний процес. Відкрила творчу майстерню Наталія Михайлівна Подолей, методист РМК, яка підкреслила свою позицію та запропонувала шляхи формування педагогічної майстерності. Без сумніву, професій на педагогічна діяльність потребує спеціальної освіти і здійснюється в освітніх закладах. Фахівець діє свідомо, спираючись на систему принципів, правил, прийомів. Але складниками професіоналізму у будь-якій професії є компетентність та озброєність системою вмінь. У педагогічній діяльності для професіоналізму замало лише цих двох компонентів. Необхідні певні особистісні якості, адже сам педагог є інструментом впливу на учня. Цей інструмент — його душа — має бути чутливим до іншої людини, гуманним у своїх помислах. Говорячи про головну ознаку учительського хисту, І. Я. Франко писав:

«Який же дар дістали ті, що так дітей учити вміють? Мені здається, в скарбі тім Любові найбільш дісталось їм».

Саме свою майстерність, розвиток ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури майстерно представили колежанки Золотарівської та Рокосівської ЗОШ, ділилися досвідом як зацікавити учня не лише на уроці, а й при проведенні різних тематичних заходів. Звісно, кожен із учасників конференції був приємно здивованим при виконанні цікавих завдань, зокрема «Мій портрет у промінні сонця», «Хто я» (гра-асоціація). Спробували також вчителі дати відповіді на актуальні питання: «Коли учням нецікаво вчитися?» чи «Коли вчителю нецікаво вчити?»

На завершення слід узагальнити, що ця зустріч була особливою, сповненою не лише тривоги, цікавості, а ще й бажання почерпнути новеньке, непізнане, але сьогочасне. Та й із таким учителем як Наталія Михайлівна, гріх залишитися байдужим - сама горить й інших запалює! Плекаю надію, що колеги зацікавилися, адже з непідробленим захопленням переймали досвід колег, хоч і дистанційно. Гадаю, кожен учасник конференції понесе у свій клас свіжий подих інновацій.

   

   

   



« повернутися до списку новин